вторник, 31 января 2017 г.

Марта Костюк

14-річна українка Марта Костюк сенсаційно виграла один з чотирьох найпрестижніших тенісних турнірів "Великого шолома" - Australian Open - сенсаційна перемога

Марта Костюк стала автором однієї з головних сенсацій Відкритого чемпіонату Австралії. 14-річна українка була Сеяна на юніорських змаганнях під 11-м номером, але не дивлячись на це змогла перевершити більш рейтингових і старших суперниць - в цій категорії дозволено грати тенісисткам у віці до 18 років. Найскладніше випробування чекало Костюк в фіналі, де їй протистояла перша ракетка Australian Open і переможниця іншого турніру "Великого шолома" Roland Garros - Ребекка Масарова з швейцарії. Але і вона не встояла проти украінкі- 7: 5, 1: 6, 6: 4.

пятница, 27 января 2017 г.

Еліна Світоліна

     
Еліна  Світоліна  — українська тенісистка, переможець Роланд Гарросу 2010 серед юніорок. Чотири рази вигравала турніри серії WTA в одиночному розряді та двічі — в парному. Дісталась чвертьфіналів Відкритого чемпіонаті Франції 2015 року й Олімпійських ігор 2016. У 2014—2017 роках Світоліна 10 разів перемагала в матчах проти суперників із топ-10, в тому числі на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро подолала першу ракетку світу Серену Вільямс, згодом двічі обіграла першу ракетку світу Анджелік Кербер.
     У січні 2017 року піднялась на 13-ту сходинку в оновленому рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA) — вперше в історії українського тенісу.
      Еліна народилася 12 вересня 1994 року в місті Одеса, Україна, в сім'ї Елени та Михайла Світоліних. Батьки та старший брат Юліан мотивували її до занять тенісом з чотирьох років. У 2007 році переїхала з Одеси до Харкова, де тренувалася під наглядом Юрія Сапронова.
     В юності навчалася в академії переможниці семи фіналів Гранд Слем та олімпійської чемпіонки Жустін Енен, яка має досвід перемог над Сереною Вільямс. За півроку до початку Олімпіади в Ріо-де-Жанейро Жустін стала додатково працювати над технікою і психологією Еліни. В академії Світоліна познайомилось із Ієном Х'юзом, який пізніше у 2014 році став її тренером. Він помітив, що за своєю зарядженістю і змагальністю Еліна була дуже схожа на Енді Маррея. Вона була дуже емоційною на корті та спокійна поза грою. Сумісно вони взяли у Маррея багато тренувальних та ігрових елементів.
     На Вімблдонському турнірі 2012 року Еліна добралася до фіналу юніорських змагань, поступившись там Ежені Бушар із Канади. Вона пройшла через кваліфікаційний турнір в основну сітку Відкритого чемпіонату США 2012 року з тенісу, але програла в першому колі Ані Іванович.
      Із 2012 року Світоліна тренувалася в академії Шарля Оффрея та Режі Лаверньє у Ніцці з індивідуальним тренером Себастьєном Матьє.
     На Відкритому чемпіонаті Австралії 2013 Еліна поступилася в першому колі Ангелік Кербер, на Відкритому чемпіонаті Франції 2013 вона добралася до другого кола, де програла Варварі Лепченко, на Вімблдонському турнірі 2013 вона поступилася в першому колі Маріон Бартолі.
       Свою першу перемогу в турнірі WTA Еліна здобула на Baku Cup 2013, здолавши в фіналі Шахар Пеєр, 6-4, 6-4.
       На початку серпня 2013 виграла турнір Міжнародної тенісної федерації (ITF) в Донецьку на відкритих кортах (хард) з призовим фондом 75 тисяч доларів (міжнародний рейтинг — 49-е місце).
      На Відкритому чемпіонаті США 2013 Еліна перемогла в першому колі Домініку Цібулкову, але поступилася в другому Крістіні Макгейл.
      На Відкритому чемпіонаті Австралії 2014 Еліна добралася до 3-го кола, перемігши росіянку Світлану Кузнєцову, австралійку Олівію Роговську і програвши американці Слоун Стівенс.
       На турнірі серії WTA в Нюрнберзі, що проходив з 18 по 24 травня, дойшла до півфіналу, де програла Кароліні Плішковій 2-6, 6-1, 6-2.
     У липні Світоліна здобула свою першу перемогу в турнірі WTA в парному розряді, вигравши разом із Дой Місакі з Японії Istanbul Cup. Вона зуміла відстояти свій титул Baku Cup після перемоги в фіналі над Бояною Йовановські.
      У квітні-травні 2015 Світоліна здобула свою третю перемогу в турнірах WTA, цього разу на Гран-прі принцеси Лалли Мер'єм у Марокко. Цей успіх дозволив їй уперше потрапити в чільну двадцятку рейтингу WTA.
    Еліна доволі успішно виступила Відкритому чемпіонаті Франції 2015 року, вперше діставшись чвертьфіналу турніру Великого шолома.
     У липні 2016 Світоліна розпочала рік, представляючи Україну в Кубку Гопмана разом з Олександром Долгополовим. Українська пара добралася до фіналу, де поступилася австралійцям. На Sydney International вона програла в першому колі Ангелік Кербер. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона добралася до другого кола. Після цього до тренерського штабу Еліни долучилася Жустін Енен. Світоліна пробилася до півфіналу турніру в Дубаї, де програла Сарі Еррані. На турнірі в Досі Еліна вибула в першому колі.
     6 березня Еліна Світоліна виграла турнір BMW Malaysian Open, який проходив в Куала-Лумпурі. Завдяки перемозі Світоліна піднялась на 14-е місце в оновленій класифікації жіночого тенісу в рейтингу Жіночої тенісної асоціації. Матч тривав упродовж практично всього дня — через негоду його чотири рази доводилося переривати, особливо довгою виявилася пауза в середині вирішальної партії. Це четвертий титул серії WTA для 21-річної українки.
      На Відкритому чемпіонаті Франції Еліна добралася до четвертого кола, де поступилася в двох сетах Серені Вільямс. У третьому колі вона переграла Ану Іванович, якій програвала до цього сім разів. На Вімблдоні 2016 Еліна програла в другому колі Ярославі Шведовій.
9 серпня у третьому раунді турніру Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро Світоліна перемогла першу ракетку світу Серену Вільямс у двох сетах (6:4, 6:3) та вишла у чвертьфінал, в якому програла Петрі Квітовой за 48 хвилин (2:6, 0:6).
       На Connecticut Open Еліна вперше потрапила до фіналу турніру прем'єрного рівня, хоча на шляху фіналу перемогала тільки тенісисток із нижчим від себе рейтингом. У вирішальній грі вона поступилася першій сіяній Агнешці Радванській.
      Рік Світоліна завершила на WTA Elite Trophy, де добралася до фіналу, але поступилася у вирішальному матчі Петрі Квітовій. На кінець року вона зупинилася на 14 сходинці світового рейтингу.
      На початку січня 2017 року дійшла до півфіналу турніру WTA Premier в австралійському Брісбені, під час якого обіграла олімпійську чемпіонку Моніку Пуїг з Пуерто-Ріко, а також першу ракетку світу Ангелік Кербер з Німеччини.
Вона не брала участі в турнірі у Сіднеї, через те, що підхопила вірус і змушена була знятися з боротьби. На Australian Open 2017 Світоліна виграла у Галини Воскобоєвої та Джулії Босеруп, але в третьому колі програла Анастасії Павлюченковій.

пятница, 20 января 2017 г.

Лариса Латиніна

Лариса Семенівна Латиніна — дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики. З 1964 по 2012 роки була володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор — 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). В 1966-77 роках Л. Латиніна (Дирій) була старшим тренером жіночої збірної команди СРСР.
Спочатку займалася балетом, але перейшла в спортивну гімнастику, коли балетмейстер виїхав з Херсону. Першим тренером став вчитель фізичної культури школи № 14 Михайло Сотниченко. Закінчивши в 1953 році школу, вона поступила в КПІ і продовжила тренуватися в спортивному товаристві «Буревісник» у тренера Олександра Мишакова. Разом з мамою переїхали до Києва.
На дебютному для себе чемпіонаті світу в Римі в 1954 році вона виграла золоту медаль командних змагань в складі збірної СРСР. На Олімпіаді 1956 року Лариса виграла абсолютну першість, золоті медалі в команді, золото у вільних вправах і опорному стрибку, срібло на брусах, бронзу в командних вправах з предметом (тепер такої дисципліни немає). Радянські газети в липні 1958 повідомляли, що на чемпіонаті світу з гімнастики київська спортсменка Лариса Латиніна вийшла на перше місце і завоювала золоту медаль і звання абсолютної чемпіонки світу.
На Олімпіаді 1960 року в Римі Латиніна виграла абсолютну першість, золото в командній першості, вільних вправах, срібло на колоді і брусах, бронзу в опорному стрибку.
На токійській Олімпіаді 1964-го року вона не змогла виграти абсолютну першість, задовольнившись сріблом, проте виграла в команді і вільні вправи, та ще дві бронзові медалі.
Після завершення кар'єри в 1966 році вона була тренером збірної СРСР з гімнастики до 1977 року, відповідала за організацію змагань з гімнастики на московській Олімпіаді 1980 року.
В 1998 Латиніну включили до Міжнародної зали слави спортивної гімнастики.
Л. Латиніна — восьмикратна чемпіонка світу з гімнастики, учасниця трьох олімпійських ігор (1956, 1960, 1964), володарка 18 медалей: 9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових.
Автор книг «Рівновага» (1975), «Гімнастика крізь роки» (1977).