10 головних перемог України

Лілія Подкопаєва

Лілія Олександрівна Подкопаєва (нар. 15 серпня 1978, Донецьк) — українська спортсменка (спортивна гімнастика). Заслужений майстер спорту України (1994). Суддя міжнародної категорії.

• У 2001 році закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України, тренер-викладач.

• 2002 року вступила до Донецької державної академії управління.

Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабає), Європи (1996, Великобританія, Бірмінгем).
Володарка Кубка Європи (1995).
У 1996 р. на XXVI Олімпійських іграх в Атланті посіла перше місце в абсолютній першості, перше місце у вільних вправах, друге місце на колоді.
Виступала за товариство «Динамо».
Володарка 45 золотих, 21 срібної та 14 бронзових медалей.
Організатор турніру «Золота лілія».
Переможниця другого сезону українського шоу «Танці з зірками».

Сергій Бубка

Сергій Назарович Бубка — український легкоатлет (стрибки з жердиною). Чемпіон Європи і світу, багаторазовий світовий рекордсмен, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України.

Народився 4 грудня 1963 року у місті Луганськ. У 1987 році закінчив спортивний факультет Київського інституту фізичної культури за фахом педагог з фізичної культури; кандидатська дисертація  «Формування індивідуальних здібностей студентів у процесі фізичного виховання» (Інститут проблем виховання АПНУ, 2001). 3 липня 1985, виступаючи на змаганнях у Парижі, український жердинник Сергій Бубка першим у світі підкорив шестиметрову висоту! Однак до 6-метрового рубежу було ще далеко. Так, удосконалювалося технічне оснащення, але необхідно було з'явитися атлетові, який би наважився на штурм знакової висоти. Ним і став Сергій Бубка. Тепер, мабуть, тільки допитливі любителі Королеви спорту пам'ятають, що Бубка голосно заявив про себе світовими рекордами на позначках, що передували шестиметровому Олімпу. Таких польотів українець зробив 13, причому тільки в 1984-му — відразу сім. А потім був той сектор на стадіоні в передмісті Парижа. Бубка замовив суддям висоту 6.00. Дві спроби виявилися невдалими, а в завершальній Сергій перемахнув через планку. Здійснилося! Донеччанина чекало довге і славне спортивне життя. Перерахування всіх його воістину унікальних досягнень зайняло б багато місця. Згадаємо про найбільш значні.

Сергій встановив на стадіоні та в залі 35 світових рекордів! Символічно, що найвищий політ на 6.15 спортсмен скоїв у 1993-му у рідному Донецьку. Цей показник тримається і понині. А всього планку на рубежі 6 метрів і вище Бубка долав 46 разів!

У 1988 році українець переміг на сеульській Олімпіаді. На Іграх у Лос-Анджелесі через бойкот їх Союзом йому брати участь не довелося, а в Барселоні, Атланті та Сіднеї успішно виступити завадили травми.

Але з тими невдачами Бубка сповна розквитався на світових чемпіонатах, де на сектор виходили ті ж олімпійці. Сім разів на цих турнірах Сергій піднімався на найвищу сходинку п'єдесталу пошани! Ставав також переможцем Кубка світу та дворазовим чемпіоном Європи.

Бубку визнали кращим спортсменом світу. А за феноменальні досягнення в стрибках з жердиною його ім'я занесли до Книги рекордів Гіннесса. За часів існування Союзу видатного атлета нагородили орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.

У незалежній Україні його відзначили орденом «За заслуги» II ступеня та Почесною відзнакою Президента країни. Бубка удостоєний звання Герой України. Вдячні земляки встановили йому пам'ятник у центрі Донецька.

Може виникнути думка, що у видатного жердинника не було гідних суперників. Однак це не так. Досить серйозну конкуренцію українцю становили росіянин Радіон Гатауллін, французи Тьєрі Віньерон і П'єр Кінон, американець Білл Олсон. Але цілком відповідає істині і те, що найчастіше Бубка бився тільки з висотою.

Поступово, нерідко додаючи по сантиметру, він підняв планку в захмарну височінь. У 1936 році Джессі Оуенс пробіг «сотку» за 10,2. У 1968-му Боб Бімон полетів у довжину на 8.90 метра. Обидва надовго встановили ці орієнтири. І Сергій Бубка стрибком на 6.15 також випередив час.

Так, після нашого першопрохідця і інші жердинники підкорювали шестиметровий рубіж. Але їх усього лише 13 чоловік. І рекорд українця поки недосяжний.

Не секрет, що багато хто, навіть видатні атлети не відбулися в житті після закінчення спортивної кар'єри. Сумних прикладів тому — чимало. Ну а Сергій Бубка, зачохливши жердину, зумів узяти ще не одну висоту.

Він успішно проявив себе у підприємницькій діяльності. Проводить в Донецьку традиційний міжнародний турнір «Зірки жердини». Але, безумовно, важливо, що одним з головних напрямів у житті Сергія Бубки стала активна участь у міжнародному спортивному русі. Українця обрали членом МОК, а потім — і членом виконкому цього комітету. Входить він і в раду ІААФ.

7 цікавих фактів із життя Сергія Бубки

1. На рахунку Сергія Бубки 35 світових рекордів. Його рекорди 6м 15см  у закритих приміщеннях і 6м 14см   у відкритому секторі до сьогоднішнього дня ніхто не перестрибнув.

2. Сергій Бубка першим в історії стрибків з жердиною подолав шестиметрову висоту . А всього за свою спортивну кар\'єру  вище шести метрів він перелітав 44 рази.

3. Сергій Бубка занесений до Книги рекордів Гіннеса як володар найбільшої кількості світових досягнень.

4. Сергію Бубці не щастило на Олімпійських іграх. Він чотири рази брав участь в Іграх, але золото взяв лише один раз. Цей факт його кар\'єри назвали «олімпійським прокляттям».

5. Сергій Бубка народився в Луганську, але не так давно його визнали почесним громадянином міста Ріо-де-Жанейро. Також він носить звання почесного громадянина словацької Братислави, італійських Падуї та Абано Терме і українських Донецька і Луганська.

6. Мало хто удостоювався пам\'ятника за життя, але Сергій Бубка своїми перемогами цього заслужив. У центрі Донецька в 1999 році з\'явився бронзовий пам\'ятник Сергію Назаровичу. Скульптура спортсмена з жердиною, який готується до стрибка, встановлена на постаменті символічної висоти - 6,15 метра.

8. За один зі своїх рекордів Сергію Бубці подарували автомобіль «Феррарі» за 120 тисяч доларів.

7. У житті Сергій Бубка не тільки результативний спортсмен, але і успішний бізнесмен. За неофіційними даними, йому належать хлібопекарня, фірма з виробництва канцелярських товарів, бензоколонки, магазини і великий український банк. Після завершення спортивної кар\'єри він став віце-президентом ІААФ і проводить успішну  діяльнісь з розвитку легкої атлетики  в Україні.  

35 світових рекордів Сергія Бубки

Стадіон

5.85 — Братислава (1984)

5.88 — Сен-Дені (1984)

5.90 — Лондон (1984)

5.94 — Рим (1984)

6.00 — Париж (1985)

6.01 — Москва (1986)

6.03 — Прага (1987)

6.05 — Братислава (1988)

6.06 — Ніцца (1988)

6.07 — Сідзуока (1991)

6.08 — Москва (1991)

6.09 — Форма (1991)

6.10 — Мальме (1991)

6.11 — Діжон (1992)

6.12 — Падуя (1992)

6.13 — Токіо (1992)

6.14 — Сестрієре (1994)

Зал

5.81 — Вільнюс (1984)

5.82 — Мілан (1984)

5.83 — Лос-Анджелес (1984)

5.87 — Осака (1986)

5.92 — Москва (1986)

5.94 — Лос-Анджелес (1986)

5.95 — Нью-Йорк (1986)

5.96 — Осака (1987)

5.97 — Турин (1987)

6.03 — Осака (1989)

6.05 — Донецьк (1990)

6.08 — Волгоград (1991)

6.10 — Сан-Себастьян (1991)

6.11 — Донецьк (1991)

6.12 — Гренобль (1991)

6.13 — Берлін (1992)

6.14 — Льевен (1993)

6.15 — Донецьк (1993)

Олег Кучеренко

Кучеренко Олег Николаевич (Красный Луч, Ворошиловградская область, — советский и немецкий борец греко-римского стиля, Олимпийский чемпион, Заслуженный мастер спорта СССР (1989).

Борьбой занимался с 1978 года, с 1982 года учился в Луганском спортинтернате. В 1987 году выиграл чемпионат СССР среди юниоров, после чего перешёл тренироваться в школу высшего спортивного мастерства.

На Летних Олимпийских играх 1992 года в Барселоне, выступая за Объединённую команду, боролся в весовой категории до 48 килограммов.

Основные соревнования и занятые места

Дата	Турнир	Занятое место
1987	Чемпионат СССР среди юниоров	1
1987	Чемпионат мира среди юниоров	1
1990	Чемпионат СССР	2
1988	Кубок мира	1
1989	Чемпионат Европы	3
1989	Чемпионат мира	1
1989	Чемпионат СССР	1
1990	Чемпионат Европы	2
1990	Чемпионат мира	1
1991	Чемпионат мира	5
1992	Олимпийские игры	1
1995	Чемпионат Европы	3
1995	Чемпионат мира	4
1996	Олимпийские игры	12
1997	Чемпионат Европы	4
1998	Отборочный турнир FILA	6
1998	Чемпионат Европы	5
1998	Чемпионат мира	6
2000	Чемпионат мира среди военных	1
2001	Чемпионат мира среди военных	1
2001	Чемпионат мира	10
2003	Чемпионат Европы	7
2003	Чемпионат мира среди военных	2
2003	Чемпионат мира	29
2004	Квалификационный олимпийский турнир	5

Валентина Цербе

Валентина Адамівна Цербе-Несіна  — українськабіатлоністка, бронзова призерка Олімпіади-94 в Ліллехамері (Норвегія).

Після закінчення Житомирського механічного технікуму механічної обробки деревини працювала на Прилуцькому меблевому комбінаті контролером відділу технічного контролю. З 1992 року по 1999 рік працювала спортивним інструктором на контрактній основі штатної збірної команди України з біатлону.

На Олімпіаді-94 зайняла третє місце в гонці на 7,5 км (перша олімпійська медаль незалежної України), поступившись 1,2 секунди Маріам Бедар із Канади і 0,1 секунди білорусці Світлані Парамигіній.

Була чемпіонкою та призером першостей світу, Європи та України з біатлону (протягом 1988–1998 років).

Їй присвоєно звання «Заслужений майстер спорту України» (лютий 1994 року).

В 1998 році закінчила Чернігівський педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю вчитель фізичної культури. З 2001 по 2003 рік працювала директором ТОВ «Європа», в 2004 адміністратором футбольного клубу «Європа» (Прилуки). З жовтня 2004 року працює на посаді начальника відділу молоді Прилуцької міської ради.

У березні 2007 року закінчила Національну академію державного управління при Президентові України.

Державні нагороди

Орден княгині Ольги III ст. (6 березня 2002) — за вагомі трудові здобутки, високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня прав жінок і миру

ТОП-спортсмени сучасності. Оксана Баюл

Оксана Сергіївна Баюл-Фаріна - українська фігуристка. Перша олімпійська чемпіонка (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994) незалежної України в зимових видах спорту. Срібний призер чемпіонатуЄвропи (1993, 1994), чемпіонка світу (1993). Почесний громадянин Дніпра.

Навчалася в Одеському педагогічному інституті (1994).

Від 1994 року (відразу по Зимовій олімпіаді в Ліллегаммері) — працювала у США за контрактом у Лас-Вегасі. Залишивши спорт, займалася бізнесом (спортивний одяг).

2005 року повернулася у професійний спорт. Оксана не поривала із фігурним катанням, зокрема брала участь у низці комерційних льодових шоу — у США та Європі (у німецькому Оберстдорфі).

Спортивні досягнення

Event	1989–90	1990–91	1991–92	1992–93	1993–94
Олімпійські ігри					1-ше
Світовий чемпіонат				1-ше
Американський чемпіонат					1-ше
Європейський чемпіонат				2-ге	2-ге
Німецький чемпіонат			4-те		2-ге
Український чемпіонат				1-ше	1-ше
Радянський чемпіонат	12-те	10-те

Звання та нагороди

·         Почесна відзнака Президента України (19 серпня 1993) — за досягнення видатних спортивних результатів на чемпіонатах світу та Європи, утвердження авторитету України на світовій спортивній арені

·         Заслужений майстер спорту України (1994)